Гвіздець
Автор:
Konung
Добавлено:
2007-03-28 21:09:19
З історії церкви
З двадцятих років 19 століття починається будівництво греко-католицьких церков в регіоні.
Гвіздецька церква була побудована в центрі села, але в 80-х роках, на вимогу польської і єврейської громад, була перенесена на околицю, де стоїть і по теперішній час.
В Станіславській греко-католицькій єпархії станом на 1935 рік в містечку Гвіздець Коломийського деканату значиться церква св. Іллі, дерев'яна, збудована і благословенна в 1855 році.
Парох: о. Євген Савчинський.
Число душ: греко-католиків - 625.
В тридцятих роках, збори греко-католиків, в зв'язку з тим, що Святого Іллі приходилось на жнива, перенесли храмове свято на Різдво Пресвятої Богородиці.
Про те, що церква була дійсно греко-католицькою свідчать ще й квитанції про страхівку:
1. Квитанція за № 604528 від 04 червня 1939 р.
2. Квитанція за № 605106 від 10 січня 1940 р. На польському бланку, але печатка вже радянська. (Вони навіть бланків своїх не привезли. Використовували все, що захопили.)
3. Квитанція за № 00003 від 09 березня 1943 р. На німецькому бланку.
о. Євген Савчинський помер 03 червня 1942 року. Похоронений на Гвіздецькому цвинтарі.
З 1942 по 1944 рік в церкві правив о. Романчук.
З 1944 року настоятель церкви - о. Гайдучок. В 1945 році заарештований і знищений НКВД.
Після нього о. Карпович. В 1945 році переведений в гірські села.
Після о. Карповича - о. Жураківський, котрий після Львівського Собору, де була заборонена УГКЦ, був заарештований. Відбув покарання в Сибіру. Після повернення працював священником в с. Кулачківці. Кулачківська церква працювала під виглядом РПЦ. В період повернення церков зразу стала греко-католицькою і проблем у жителів с. Кулачківці не виникало.
Після арешту о. Жураківського, церква була закрита аж до приходу о. Кушніра Миколи Миколайовича в 1989 р. З 1989 по липень 1990 року церква працювала як Православна Церква Російського Патріархату.
В 1939 році на Західну Україну прийшла Радянська влада і зіткнулась з небажанням греко-католицької церкви до співробітництва.І почалися репресії. Але правда, не довго, бо вже в 1941 році Радянська влада відступила перед своїм недавнім союзникои Гітлером. І до 1944 року Гвіздець був окупований фашистською Німеччиною. Але будучи далеко, Радянська влада ділила Україну і роздавала українські греко-католицькі церкви російській православній церкві. Навіть призначили уповноваженого в справах православної церкви в Станіславській області. І от рішенням Ради в справах Російської православної церкви при Раді Міністрів Союзу РСР від 28 листопада 1943 року № 252 в Гвіздці зареєстрована приходська громада Святого Ілії з пред'явленням цій громаді дерев'яної церкви.
Цікаво, хто подав заявку на реєстрацію православної громади?!!! Кругом війна, Україна під німцем, а вони реєструють православну громаду (і не в Тамбові, а в Гвіздці).
(Уявіть собі таку картину: в Гвіздці біля управи, під німецьким прапором з свастикою, збирається громада і вирішує прийняти Російське Православне віросповідання. Вибирають "двадцятку", складають заяву.
А далі, можливі два варіанти:
1. Передають документи в німецьку управу, і вже німці переправляють їх в Москву.
2. Посилають гінця в Москву. І гонець, через лінію фронту доставляє документи сам, без допомоги німців.)
Хто тепер скаже, що в Радянському Союзі церква була відділена від держави?
І от настало визволення! Визволили не тільки від німців, але й від своїх греко-католицьких священників. Але їм завжди є на заміну свої рідні православні.
Після сумнозвісного Собору 1946 року забороняють греко-католицьку церкву. Священників - на Сибір, а церкви - православним! Радуйтесь, православні!
Але Радянська влада прийшла не назавжди. При розвалі Союзу, люди почали вертатися до віри. Треба віддати належне православній церкві, і тут вона не попустила свого. Швиденько відкрила шестимісячні курси для всіх бажаючих стати священником (як під час війни вчили льотчиків: взльот-посадка і на фронт) і понесли вони православ'я по всій західній Україні. А тут і влада підтримала. А кого ж їй підтримувати? Греко-католиків, які сиділи по тюрмах і Гулагах? Ні, є ж свої, перевірені, з якими 70 років разом. Хоч і не дуже дружили, але зараз за все віддячим.
Автоматично, правонаступницею Російської Православної Церкви стала Українська Православна церква, яка й захопила, де змогла, церкви, побудовані греко-католиками.
По всій західній Україні почалась колотнеча. Війна церков, в якій влада незмінно підтримувала православних. Але помаленько-потихенько все стихло. В багатьох селах знайшли компроміси. Побудували нові церкви. В багатьох селах стали користуватися церквами почергово. І в Гвіздці греко-католицька громада хотіла таким чином вирішити питання. Але їм було в цьому відмовлено.
Нам в руки попався дуже цікавий документ, який хотілося б показати всім.
"Витяг з протоколу №3"
1 стор.(Оригінал)
2 стор.(Оригінал)
Розглянемо детально цей документ:
УПЦ КП
ЦЕРКВА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ № 3
зборів релігійної громади Української Православної Церкви
Київського Патріархату
20 липня 2003 р.
СЛУХАЛИ:
1. Про почергове служіння у православному храмі Різдва Пресвятої Богородиці селища Гвіздець з греко-католицькою громадою.
Так починається цей документ. А в кінці документа стоїть печатка:
На перший погляд все нормально, але придивившись, можна побачити різницю: шапка написана від імені УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ а печатка чомусь УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.
УХВАЛИЛИ:
1. Відмовити греко-католицькій громаді в почерговому служінні, бо це суперечить Божому Закону. Де сказано: "Один Бог, одна віра і одне хрещення". "Один пастир і одне стадо". Нами, православними, успадковано цей храм, від православних предків з одним священником і неподільною релігійною громадою. Цю святість мусимо передавати майбутнім поколінням. На цьому стояли наші предки, на цьому будемо стояти і ми.
Цікаво, що це за такі православні предки. Це напевно "старший брат" - РОСІЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА яка разом з комуністами і НКВД забрали церкву у греко-католиків (довідку про це дивись вище).
2. Між православними і греко-католиками не має канонічної єдності щодо спільного служіння, або про почергове служіння за одним престолом, в одному храмі. В 1596 р. Собор православних прокляв греко-католицьку церкву за відступництво від православної церкви. До цього часу анафема ніким не знята. Отже служити разом в одному храмі є карою Божою, але православний храм відкритий для всіх людей і ніхто нікого з нього не виганяє.
Знову відчувається рука "старшого брата" - РПЦ, яка роздавала анафеми направо і наліво: треба було змінити історію - прокляли своїх же старовірів. Про анафему Льву Толстому вчили навіть в школі. А ще можна згадати Мазепу, якого проклинають до тепер. Служити з греко-католиками в одному храмі є "карою Божою", а зайняти чужий храм - цілком нормальна справа.
А щодо канонічності, то жодна Українських Православних церков не є канонічною, на відміну від Греко-Католицької церкви, яка є канонічною. (Така вже правда життя!).
3. Питання кому має належати храм, - вичерпане результатами референдуму проведеного 27 січня 1991 р. Тоді переважна більшість проголосувала за УПЦ КП і право молитись в храмі збудованім нашими православними предками. Ми цей храм утримували і будемо утримувати.
Що це за референдум такий, про який не вдалося взнати ні в кого. Ніхто з опитаних людей нічого не міг згадати про референдум. Але якщо щось таке і було, і люди проголосували за УПЦ КП, то чому печатку вибрали УАПЦ? Про православних предків вже було сказано. А про утримування храму, треба було сказати словами "старшого брата" - "ни пяди не отдадим врагу".
4. Нашій парафіяльній церкві вже понад 10 років судилось бути деканальною. І служить у ній Декан Коломийський з усіма щодо цього правами та обов'язками. В зв'язку з цим тут часто проводяться Святі літургії і інші треби, що унеможливлює робити з церкви міжконфесійну організацію. Крім того, наша церква служить ще й духовним притулком для дітей сиріт, напівсиріт та іншим (різних конфесій), що навчаються в Гвіздецькому духовному училищі. Вони проходять тут богослужбову практику, як майбутні пастирі і служителі церкви. Отже, погоджувати навчально-виховні плани училища з почерговими служіннями громади іншої конфесії не має жодної можливості. Зрештою, громада УГКЦ відправляє богослужіння в костелі, який як і всі греко-католицькі громади підпорядковується Ватиканові. Папа Римський визнає греко-католицьку церкву, як католиків східного обряду, а вони вважають себе частиною Римо-католицької церкви. Логічно, що католики обидвох обрядів користуються одним храмом і це не породжує між ними непорозумінь. Не зрозуміло тільки, чому після від'єднання від православної церкви католики східного обряду порушують питання про почергове служіння з православними. Напевно для нагнітання конфліктів.
Схоже, що православна церква має монополію на "духовний притулок", і більше нікого не допустить до дітей-сиріт і напівсиріт.
А далі йде, як каже "старший брат" - "откровенная ложь". Греко-католики не користуються одним храмом з католиками. Вони відправляють свої служби в колишньому монастирі бернардинів, де крім них розмістились також музична школа і, як не дивно - славнозвісне Гвіздецьке духовне училище, погоджувати практику, якого з служінням греко-католиків в одному храмі не має ніякої можливості. І що саме цікаве, що знаходження училища в монастирі бернардинів не породжує непорозумінь між римо-католицькою і православною церквами.
Не розуміють, також православні, чому греко-католики хочуть хоч інколи відправляти свої служби в свому храмі, захопленому православними. Не розуміють, напевно, "для нагнітання конфліктів".
5. Цей витяг ми залишаємо для майбутніх селищних головів з тим, щоб вони знали позицію православних щодо почергового богослужіння з іншими конфесіями.
6. Просимо Українську місцеву владу вжити відповідних заходів для забезпечення православним нормальних умов для молитви і життя.
І нарешті знайте нашу позицію і охороняйте нас, як належить.
ОРИГІНАЛ ПІДПИСАЛИ:
ГОЛОВА ПАФІЯЛЬНИХ ЗБОРІВ (Підпис) Декан Коломийський, проректор Коломийського духовного училища, настоятель Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, митрофорний протоієрей Василій Гаврилюк.
ГОЛОВА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИ (Підпис) М. Стефанський
СЕКРЕТАР (Підпис) М. Палійчук
ЧЛЕНИ ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИ (Підписи)
Підсумовуючи сказане можна виробити кілька порад для охочих захопити чужу церкву:
1. Мати православних предків. Можна міфічних, або в образі Російської Православної Церкви разом з Радянською владою.
2. Провести референдум. Не обов'язково реальний. Головне правильно скласти протокол.
Але головне вдавати ображену невинність і заявляти, що противники все роблять для нагнітання конфліктів...
P.S. Але апофеоз (в даному випадку більше підходить слово апофігей) всієї цієї справи з захопленням церкви стався 21 березня 2007 року. Сесія селищної ради ухвалила рішення про надання Українській Православній Церкві Київського Патріархату дозволу на приватизацію церкви.
| Рік побудови | ||
| Малий Гвіздець | Рождества Христового | |
| Старий Гвіздець | Успеня | |
| Гвіздець | Святого Ілії | |
| Виноград | Михайла | |
| Росохач | Преображенія Господня | |
| Рогиня | Рождества Пресвятої Діви Марії | |
| Острівець | Георгія | |
| Хвалибога (Руднівка) | Непорочного Зачаття | |
| Балинці | Введенія Пресвятої Діви Марії | |
| Бучачки | Іоана Богослова | |
| Трофанівка | Рождества Пресвятої Діви Марії | |
| Хом'яківка | Златоуста | |
| Кулачківці | Михайла | |
| Сороки | Вознесіння Христового | |
| Слобідка | Покрови | |
| Остапківці | Миколая | |
| Чехова | Покрови | |
| Прикмищі | Покрови |
Гвіздецька церква була побудована в центрі села, але в 80-х роках, на вимогу польської і єврейської громад, була перенесена на околицю, де стоїть і по теперішній час.
В Станіславській греко-католицькій єпархії станом на 1935 рік в містечку Гвіздець Коломийського деканату значиться церква св. Іллі, дерев'яна, збудована і благословенна в 1855 році.
Парох: о. Євген Савчинський.
Число душ: греко-католиків - 625.
| Шематизм всего клира греко-католицької єпархії Станіславської на 1935 рік, арк. 82 |
В тридцятих роках, збори греко-католиків, в зв'язку з тим, що Святого Іллі приходилось на жнива, перенесли храмове свято на Різдво Пресвятої Богородиці.
Про те, що церква була дійсно греко-католицькою свідчать ще й квитанції про страхівку:
1. Квитанція за № 604528 від 04 червня 1939 р.
2. Квитанція за № 605106 від 10 січня 1940 р. На польському бланку, але печатка вже радянська. (Вони навіть бланків своїх не привезли. Використовували все, що захопили.)
3. Квитанція за № 00003 від 09 березня 1943 р. На німецькому бланку.
о. Євген Савчинський помер 03 червня 1942 року. Похоронений на Гвіздецькому цвинтарі.
З 1942 по 1944 рік в церкві правив о. Романчук.
З 1944 року настоятель церкви - о. Гайдучок. В 1945 році заарештований і знищений НКВД.
Після нього о. Карпович. В 1945 році переведений в гірські села.
Після о. Карповича - о. Жураківський, котрий після Львівського Собору, де була заборонена УГКЦ, був заарештований. Відбув покарання в Сибіру. Після повернення працював священником в с. Кулачківці. Кулачківська церква працювала під виглядом РПЦ. В період повернення церков зразу стала греко-католицькою і проблем у жителів с. Кулачківці не виникало.
Після арешту о. Жураківського, церква була закрита аж до приходу о. Кушніра Миколи Миколайовича в 1989 р. З 1989 по липень 1990 року церква працювала як Православна Церква Російського Патріархату.
В 1939 році на Західну Україну прийшла Радянська влада і зіткнулась з небажанням греко-католицької церкви до співробітництва.І почалися репресії. Але правда, не довго, бо вже в 1941 році Радянська влада відступила перед своїм недавнім союзникои Гітлером. І до 1944 року Гвіздець був окупований фашистською Німеччиною. Але будучи далеко, Радянська влада ділила Україну і роздавала українські греко-католицькі церкви російській православній церкві. Навіть призначили уповноваженого в справах православної церкви в Станіславській області. І от рішенням Ради в справах Російської православної церкви при Раді Міністрів Союзу РСР від 28 листопада 1943 року № 252 в Гвіздці зареєстрована приходська громада Святого Ілії з пред'явленням цій громаді дерев'яної церкви.
Цікаво, хто подав заявку на реєстрацію православної громади?!!! Кругом війна, Україна під німцем, а вони реєструють православну громаду (і не в Тамбові, а в Гвіздці).
(Уявіть собі таку картину: в Гвіздці біля управи, під німецьким прапором з свастикою, збирається громада і вирішує прийняти Російське Православне віросповідання. Вибирають "двадцятку", складають заяву.
1. Передають документи в німецьку управу, і вже німці переправляють їх в Москву.
2. Посилають гінця в Москву. І гонець, через лінію фронту доставляє документи сам, без допомоги німців.)
Хто тепер скаже, що в Радянському Союзі церква була відділена від держави?
І от настало визволення! Визволили не тільки від німців, але й від своїх греко-католицьких священників. Але їм завжди є на заміну свої рідні православні.
Після сумнозвісного Собору 1946 року забороняють греко-католицьку церкву. Священників - на Сибір, а церкви - православним! Радуйтесь, православні!
Але Радянська влада прийшла не назавжди. При розвалі Союзу, люди почали вертатися до віри. Треба віддати належне православній церкві, і тут вона не попустила свого. Швиденько відкрила шестимісячні курси для всіх бажаючих стати священником (як під час війни вчили льотчиків: взльот-посадка і на фронт) і понесли вони православ'я по всій західній Україні. А тут і влада підтримала. А кого ж їй підтримувати? Греко-католиків, які сиділи по тюрмах і Гулагах? Ні, є ж свої, перевірені, з якими 70 років разом. Хоч і не дуже дружили, але зараз за все віддячим.
Автоматично, правонаступницею Російської Православної Церкви стала Українська Православна церква, яка й захопила, де змогла, церкви, побудовані греко-католиками.
По всій західній Україні почалась колотнеча. Війна церков, в якій влада незмінно підтримувала православних. Але помаленько-потихенько все стихло. В багатьох селах знайшли компроміси. Побудували нові церкви. В багатьох селах стали користуватися церквами почергово. І в Гвіздці греко-католицька громада хотіла таким чином вирішити питання. Але їм було в цьому відмовлено.
Нам в руки попався дуже цікавий документ, який хотілося б показати всім.
2 стор.(Оригінал)
Розглянемо детально цей документ:
ЦЕРКВА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
| СЕЛИЩЕ ГВІЗДЕЦЬ | СЕЛИЩНОМУ ГОЛОВІ |
| 20 ЛИПНЯ 2003 Р. | КИСИЛИЦІ ПЕТРУ МИХАЙЛОВИЧУ |
| № 3 К | КОПІЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКІЙ РЕЛІГІЙНІЙ ГРОМАДІ |
зборів релігійної громади Української Православної Церкви
Київського Патріархату
20 липня 2003 р.
СЛУХАЛИ:
1. Про почергове служіння у православному храмі Різдва Пресвятої Богородиці селища Гвіздець з греко-католицькою громадою.
Так починається цей документ. А в кінці документа стоїть печатка:
На перший погляд все нормально, але придивившись, можна побачити різницю: шапка написана від імені УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ а печатка чомусь УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.
УХВАЛИЛИ:
1. Відмовити греко-католицькій громаді в почерговому служінні, бо це суперечить Божому Закону. Де сказано: "Один Бог, одна віра і одне хрещення". "Один пастир і одне стадо". Нами, православними, успадковано цей храм, від православних предків з одним священником і неподільною релігійною громадою. Цю святість мусимо передавати майбутнім поколінням. На цьому стояли наші предки, на цьому будемо стояти і ми.
Цікаво, що це за такі православні предки. Це напевно "старший брат" - РОСІЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА яка разом з комуністами і НКВД забрали церкву у греко-католиків (довідку про це дивись вище).
2. Між православними і греко-католиками не має канонічної єдності щодо спільного служіння, або про почергове служіння за одним престолом, в одному храмі. В 1596 р. Собор православних прокляв греко-католицьку церкву за відступництво від православної церкви. До цього часу анафема ніким не знята. Отже служити разом в одному храмі є карою Божою, але православний храм відкритий для всіх людей і ніхто нікого з нього не виганяє.
Знову відчувається рука "старшого брата" - РПЦ, яка роздавала анафеми направо і наліво: треба було змінити історію - прокляли своїх же старовірів. Про анафему Льву Толстому вчили навіть в школі. А ще можна згадати Мазепу, якого проклинають до тепер. Служити з греко-католиками в одному храмі є "карою Божою", а зайняти чужий храм - цілком нормальна справа.
А щодо канонічності, то жодна Українських Православних церков не є канонічною, на відміну від Греко-Католицької церкви, яка є канонічною. (Така вже правда життя!).
3. Питання кому має належати храм, - вичерпане результатами референдуму проведеного 27 січня 1991 р. Тоді переважна більшість проголосувала за УПЦ КП і право молитись в храмі збудованім нашими православними предками. Ми цей храм утримували і будемо утримувати.
Що це за референдум такий, про який не вдалося взнати ні в кого. Ніхто з опитаних людей нічого не міг згадати про референдум. Але якщо щось таке і було, і люди проголосували за УПЦ КП, то чому печатку вибрали УАПЦ? Про православних предків вже було сказано. А про утримування храму, треба було сказати словами "старшого брата" - "ни пяди не отдадим врагу".
4. Нашій парафіяльній церкві вже понад 10 років судилось бути деканальною. І служить у ній Декан Коломийський з усіма щодо цього правами та обов'язками. В зв'язку з цим тут часто проводяться Святі літургії і інші треби, що унеможливлює робити з церкви міжконфесійну організацію. Крім того, наша церква служить ще й духовним притулком для дітей сиріт, напівсиріт та іншим (різних конфесій), що навчаються в Гвіздецькому духовному училищі. Вони проходять тут богослужбову практику, як майбутні пастирі і служителі церкви. Отже, погоджувати навчально-виховні плани училища з почерговими служіннями громади іншої конфесії не має жодної можливості. Зрештою, громада УГКЦ відправляє богослужіння в костелі, який як і всі греко-католицькі громади підпорядковується Ватиканові. Папа Римський визнає греко-католицьку церкву, як католиків східного обряду, а вони вважають себе частиною Римо-католицької церкви. Логічно, що католики обидвох обрядів користуються одним храмом і це не породжує між ними непорозумінь. Не зрозуміло тільки, чому після від'єднання від православної церкви католики східного обряду порушують питання про почергове служіння з православними. Напевно для нагнітання конфліктів.
Схоже, що православна церква має монополію на "духовний притулок", і більше нікого не допустить до дітей-сиріт і напівсиріт.
А далі йде, як каже "старший брат" - "откровенная ложь". Греко-католики не користуються одним храмом з католиками. Вони відправляють свої служби в колишньому монастирі бернардинів, де крім них розмістились також музична школа і, як не дивно - славнозвісне Гвіздецьке духовне училище, погоджувати практику, якого з служінням греко-католиків в одному храмі не має ніякої можливості. І що саме цікаве, що знаходження училища в монастирі бернардинів не породжує непорозумінь між римо-католицькою і православною церквами.
Не розуміють, також православні, чому греко-католики хочуть хоч інколи відправляти свої служби в свому храмі, захопленому православними. Не розуміють, напевно, "для нагнітання конфліктів".
5. Цей витяг ми залишаємо для майбутніх селищних головів з тим, щоб вони знали позицію православних щодо почергового богослужіння з іншими конфесіями.
6. Просимо Українську місцеву владу вжити відповідних заходів для забезпечення православним нормальних умов для молитви і життя.
І нарешті знайте нашу позицію і охороняйте нас, як належить.
ОРИГІНАЛ ПІДПИСАЛИ:
ГОЛОВА ПАФІЯЛЬНИХ ЗБОРІВ (Підпис) Декан Коломийський, проректор Коломийського духовного училища, настоятель Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, митрофорний протоієрей Василій Гаврилюк.
ГОЛОВА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИ (Підпис) М. Стефанський
СЕКРЕТАР (Підпис) М. Палійчук
ЧЛЕНИ ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИ (Підписи)
Підсумовуючи сказане можна виробити кілька порад для охочих захопити чужу церкву:
1. Мати православних предків. Можна міфічних, або в образі Російської Православної Церкви разом з Радянською владою.
2. Провести референдум. Не обов'язково реальний. Головне правильно скласти протокол.
Але головне вдавати ображену невинність і заявляти, що противники все роблять для нагнітання конфліктів...
P.S. Але апофеоз (в даному випадку більше підходить слово апофігей) всієї цієї справи з захопленням церкви стався 21 березня 2007 року. Сесія селищної ради ухвалила рішення про надання Українській Православній Церкві Київського Патріархату дозволу на приватизацію церкви.
1/1
Логін:
В.Гаврилюк
E-mail:
VHavrulyk@mail.ru
2014-05-19 10:27:16
Володимир Гаврилюк, вибачається перед парафіянкою церкви Різдва Пресвятої Богородиці Ганною Кофлюк, за розміщення на його інтернетсайті неправдивого повідомлення щодо неї.
Логін:
о. Василь
E-mail:
VHavrulyk@mail.ru
2014-05-16 13:09:47
Володимир Гаврилюк, вибачається перед старшим церковним братом церкви Різдва Пресвятої Богородиці Миколою Стефанським та його дружиною Дарією, за розміщення на його інтернетсайті неправдивого повідомлення щодо них.
Логін:
м.прот. В.Гаврилюк
E-mail:
VHavrulyk@mail.ru
2014-04-02 21:05:30
Я ще раз офіційно заявляю, що ні я, ні мій син Володимир не маємо жодного відношення до тих повідомлень, що з\\\\\\\'являлися в інтернеті на сайті Коломийського деканату, стосовно старшого церковного брата Миколи Стефанського і його дружини Дарії. З появою там нехарактерних для сайту конфліктних повідомлень я зразу розпорядився про негайне закриття цього сайту. Я знав родину Стефанських з кращої сторони. Якщо хтось знає щось інше, то хай не прикривається моїм прізвищем. З повагою м.прот. В. Гаврилюк. 02.04.14.
Логін:
м.прот. В.Гаврилюк
E-mail:
VHavrulyk@mail.ru
2014-04-02 12:01:27
Я офіційно заявляю, що жодного відношення не маю до тих повідомлень, що зявлялися в інтернеті стосовно старшого церковного брата Миколи Стефанського. Я їх знав з кращої сторони. Якщо хтось щось знає інше то хай не прикривається моїм прізвищем. З повагою м.прот. В. Гаврилюк. 02.04.14.
Логін:
Наталія
E-mail:
VHavrulyk@mail.ru
2014-01-03 18:05:31
Гвіздець
Дивні люди.
Зло панує але любов до Бога перемагає. Дві Гвіздецькі родини обдурили всю парафію і добилися свого панування над церковною касою. Щоб їхні злодіяння були невідомі для жертводавців вони вирішили позбутися о. настоятеля.
Вони добре розуміли, що при священику який служить на парафії понад 23 роки подальші грошові махінації не пройдуть. То щоб ніхто їм не мішав красти, треба просити у владики нового священика. Без священика жодна церква доходу не буде мати. Людям на майбутнє треба від них вимагати прозорого ведення каси і щоразу звітуватися перед священиком і громадою про дохід грошей від свічок, тарілочного збору і добровільних пожертв. При прозорій касі нечестивці самі з позором повтікають з церкви. Любов до Бога має бути понад усе.
Наталія, Катерина, Петро, Оксана, Ярослва, Аделія і інші.
Дивні люди.
Зло панує але любов до Бога перемагає. Дві Гвіздецькі родини обдурили всю парафію і добилися свого панування над церковною касою. Щоб їхні злодіяння були невідомі для жертводавців вони вирішили позбутися о. настоятеля.
Вони добре розуміли, що при священику який служить на парафії понад 23 роки подальші грошові махінації не пройдуть. То щоб ніхто їм не мішав красти, треба просити у владики нового священика. Без священика жодна церква доходу не буде мати. Людям на майбутнє треба від них вимагати прозорого ведення каси і щоразу звітуватися перед священиком і громадою про дохід грошей від свічок, тарілочного збору і добровільних пожертв. При прозорій касі нечестивці самі з позором повтікають з церкви. Любов до Бога має бути понад усе.
Наталія, Катерина, Петро, Оксана, Ярослва, Аделія і інші.
Логін:
о. Василь
E-mail:
VHavrulyk@mail.ru
2013-07-28 22:48:54
Д О П О В І Д Ь
Приурочена до дня святкування 1025 років хрещення Руси-України в Коломийській єпархії УПЦ КП
Тема: Значення Хрещення Руси-України для Прикарпаття і Коломийської єпархії.
Ваше високопреосвященство, улюблені отці, браття і сестри,
дорогі наші гості і всі високоповажні присутні!
Прийняття Руссю християнства у його східній візантійській традиції є важливою історичною подією. Воно вплинуло на всі сфери життя Київської Руси-України, наповнило позитивним змістом вітчизняну історію і сприяло тому, що наша держава посіла гідне місце в розвитку світової культури і цивілізації.
Про все це детально говорилося на різних міжнародних наукових конференціях, які проводились ще напередодні святкування 1000-ліття Хрещення Київської Руси. У цих конференціях брали участь богослови, церковні історики, вчені, спеціалісти різних галузей культури і науки більш як з 50 країн світу. Подібні наукові симпозіуми, конференції, семінари відбулися в багатьох країнах Європи та на інших континентах. Без перебільшення можна сказати, що весь християнський світ брав участь у святкуванні 1000-літнього ювілею Руської Православної Церкви, богослужіннями, спорудженнями хрестів, каплиць, проповідями, численними публікаціями, фотовиставками, науковими симпозіумами і концертами духовної музики.
З богословської точки зору, на рубежі нової ери людство історично пережило не тільки моральний, але й справжній онтологічний перелом. У світ було введено цілком новий фактор – Церкву. Почалося викристалізовування людства навколо цього Боголюдського початку… Через Церкву полилась у світ духовна енергія, сенс якої – вічне життя.
Прийняття Київською Руссю християнства й утворення Руської Православної Церкви стало важливою складовою частиною всесвітньої історії, яка пережила в один із своїх моментів радикальний і моральний перелом. Відбулося духовне перетворення Київської Руси-України, величезної і могутньої держави Східної Європи.
З часу хрещення наших предків язичницький період лишається за порогом історії. З кінця Х ст. за правління святого князя Володимира відбулися докорінні зміни в усіх галузях давньоруського життя. Моральні ідеали давньоруської держави збагачувалися характерними рисами православ’я: святістю, аскетизмом, смиренням, співчутливою любов’ю, жертовністю й іншими християнськими чеснотами.
Духовні ідеали багатьох поколінь відображали численні православні храми і монастирі. Кращими виразниками цих ідеалів були святі нашої землі, які прагнули не тільки особистого спасіння, а й спасіння всього народу.
Під впливом християнства на Русі відбулися важливі зміни і в сімейному житті. Церква запровадила міцну християнську сім’ю, перебудувавши язичницьку родину на засадах християнської моралі. Вона викорінила такі грубі язичницькі звичаї, як полігамія, викрадання дівиць для шлюбу, кровна помста тощо. Під впливом Церкви зростав авторитет матері і суспільна відповідальність жінки.
В о
Приурочена до дня святкування 1025 років хрещення Руси-України в Коломийській єпархії УПЦ КП
Тема: Значення Хрещення Руси-України для Прикарпаття і Коломийської єпархії.
Ваше високопреосвященство, улюблені отці, браття і сестри,
дорогі наші гості і всі високоповажні присутні!
Прийняття Руссю християнства у його східній візантійській традиції є важливою історичною подією. Воно вплинуло на всі сфери життя Київської Руси-України, наповнило позитивним змістом вітчизняну історію і сприяло тому, що наша держава посіла гідне місце в розвитку світової культури і цивілізації.
Про все це детально говорилося на різних міжнародних наукових конференціях, які проводились ще напередодні святкування 1000-ліття Хрещення Київської Руси. У цих конференціях брали участь богослови, церковні історики, вчені, спеціалісти різних галузей культури і науки більш як з 50 країн світу. Подібні наукові симпозіуми, конференції, семінари відбулися в багатьох країнах Європи та на інших континентах. Без перебільшення можна сказати, що весь християнський світ брав участь у святкуванні 1000-літнього ювілею Руської Православної Церкви, богослужіннями, спорудженнями хрестів, каплиць, проповідями, численними публікаціями, фотовиставками, науковими симпозіумами і концертами духовної музики.
З богословської точки зору, на рубежі нової ери людство історично пережило не тільки моральний, але й справжній онтологічний перелом. У світ було введено цілком новий фактор – Церкву. Почалося викристалізовування людства навколо цього Боголюдського початку… Через Церкву полилась у світ духовна енергія, сенс якої – вічне життя.
Прийняття Київською Руссю християнства й утворення Руської Православної Церкви стало важливою складовою частиною всесвітньої історії, яка пережила в один із своїх моментів радикальний і моральний перелом. Відбулося духовне перетворення Київської Руси-України, величезної і могутньої держави Східної Європи.
З часу хрещення наших предків язичницький період лишається за порогом історії. З кінця Х ст. за правління святого князя Володимира відбулися докорінні зміни в усіх галузях давньоруського життя. Моральні ідеали давньоруської держави збагачувалися характерними рисами православ’я: святістю, аскетизмом, смиренням, співчутливою любов’ю, жертовністю й іншими християнськими чеснотами.
Духовні ідеали багатьох поколінь відображали численні православні храми і монастирі. Кращими виразниками цих ідеалів були святі нашої землі, які прагнули не тільки особистого спасіння, а й спасіння всього народу.
Під впливом християнства на Русі відбулися важливі зміни і в сімейному житті. Церква запровадила міцну християнську сім’ю, перебудувавши язичницьку родину на засадах християнської моралі. Вона викорінила такі грубі язичницькі звичаї, як полігамія, викрадання дівиць для шлюбу, кровна помста тощо. Під впливом Церкви зростав авторитет матері і суспільна відповідальність жінки.
В о
Логін:
o_vasul
E-mail:
o_vasul@rambler.ru
2013-02-11 16:57:27
Вшанування ікони.
19 березня Гвіздецька православна парафія буде відзначати річницю знайдення Чудотворної ікони Божої Матері Ченстоховської. В зв'язку з цією подією торжество розпочнеться з неділі 14 березня і триватиме до неділі 24 березня. Служби Божі, акафісти і водосвятні молебні будуть служитися щоденно з 8.00 до 20.00 .
Бажаючі будуть мати можливість сповідатися та причаститися Дарів Святого Духа.
Мати Божа пригорне і допоможе кожному християнину.
Смт. Гвіздець, Коломийського району, Івано-Франківської обл. Тел. 0667343762.
19 березня Гвіздецька православна парафія буде відзначати річницю знайдення Чудотворної ікони Божої Матері Ченстоховської. В зв'язку з цією подією торжество розпочнеться з неділі 14 березня і триватиме до неділі 24 березня. Служби Божі, акафісти і водосвятні молебні будуть служитися щоденно з 8.00 до 20.00 .
Бажаючі будуть мати можливість сповідатися та причаститися Дарів Святого Духа.
Мати Божа пригорне і допоможе кожному християнину.
Смт. Гвіздець, Коломийського району, Івано-Франківської обл. Тел. 0667343762.
Логін:
Пан Гвоздецький
E-mail:
sdsd@dfdf.com
2013-02-06 09:39:12
Духовне училище в Гвыздцы вже було - воно показало свою спроможнысть.
Святий задум був добрим, але Святі його похоронили...
Святий задум був добрим, але Святі його похоронили...
Логін:
o_vasul
E-mail:
VHavrulyk@mail.ru
2013-01-30 12:55:54
З благословення єпископа Коломийського і Косівського Іоанна з нового навчального 2013 року відновлює свою діяльність Коломийське духовне училище, що розташоване в смт. Гвіздець, Коломийського району, Івано-Франківсь кої обл. Тел.0667343762. Функціонувати буде тільки дяківське відділення.
В цьому ж приміщенні буде діяти \"Біблійне товариство\" . Метою товариства є - навчити населення розуміти Святоге Письмо.
В капличці цього приміщення будуть також служитись різні оздоровчі молитви для для хворих і немічних людей.
В одній з кімнат розташується також молодіжне православне товариство. Метою якого є - навчити молодь церковного православного співу, історії православної церкви та загальноцерковн ої історії.
При потребі будуть діяти і інші виховні товариства.Тел. 0667343762.
В цьому ж приміщенні буде діяти \"Біблійне товариство\" . Метою товариства є - навчити населення розуміти Святоге Письмо.
В капличці цього приміщення будуть також служитись різні оздоровчі молитви для для хворих і немічних людей.
В одній з кімнат розташується також молодіжне православне товариство. Метою якого є - навчити молодь церковного православного співу, історії православної церкви та загальноцерковн ої історії.
При потребі будуть діяти і інші виховні товариства.Тел. 0667343762.
Логін:
o_vasul
E-mail:
o_vasul@rambler.ru
2012-05-02 21:32:24
Більше про чудотворну ікону Ченстоховсько-Гвіздецьку можна довідатися на офіційному сайті "Коломийський деканат"
Логін:
o_vasul
E-mail:
o_vasul@rambler.ru
2012-04-29 18:12:22
м.прот.В.Гаврилюк 29.04.2012, 14:28
Сьогодні 29 квітня чудотворний образ Ченстоховсько-Г віздецької Пресвятої Богородиці о 17.00 зустріли всмт. Отинія.. Образ буде перебувати на Отинійщині майже місяць. Думаю бажаючі зможуть насолодитися чудотворною іконою на кожній парафії. Настоятелям церков
належить звертатися до Коломийського благочинного. КОТРИЙ ВЕДЕ почерговість перебування ікони на парафіях.
Телефон мобільний 066 734-37-62 священик о. Василь
Сьогодні 29 квітня чудотворний образ Ченстоховсько-Г віздецької Пресвятої Богородиці о 17.00 зустріли всмт. Отинія.. Образ буде перебувати на Отинійщині майже місяць. Думаю бажаючі зможуть насолодитися чудотворною іконою на кожній парафії. Настоятелям церков
належить звертатися до Коломийського благочинного. КОТРИЙ ВЕДЕ почерговість перебування ікони на парафіях.
Телефон мобільний 066 734-37-62 священик о. Василь
Логін:
o_vasul
E-mail:
o_vasul@rambler.ru
2012-04-29 18:10:47
м.прот.В.Гаврилюк 29.04.2012, 14:28
Сьогодні 29 квітня чудотворний образ Ченстоховсько-Г віздецької Пресвятої Богородиці о 17.00 зустріли всмт. Отинія.. Образ буде перебувати на Отинійщині майже місяць. Думаю бажаючі зможуть насолодитися чудотворною іконою на кожній парафії. Настоятелям церков
належить звертатися до Коломийського благочинного. КОТРИЙ ВЕДЕ почерговість перебування ікони на парафіях.
Телефон мобільний 066 734-37-62 священик о. Василь
Сьогодні 29 квітня чудотворний образ Ченстоховсько-Г віздецької Пресвятої Богородиці о 17.00 зустріли всмт. Отинія.. Образ буде перебувати на Отинійщині майже місяць. Думаю бажаючі зможуть насолодитися чудотворною іконою на кожній парафії. Настоятелям церков
належить звертатися до Коломийського благочинного. КОТРИЙ ВЕДЕ почерговість перебування ікони на парафіях.
Телефон мобільний 066 734-37-62 священик о. Василь
Логін:
Login:О. Василь
E-mail:
o_vasul@rambler.ru
2012-04-24 12:55:38
м.прот.В.Гаврилюк 24.04.2012, 08:42
До Ченстоховсько-Г віздецької чудотворної ікони, Пресвятої Богородиці,що у селищі Гвіздець, Коломийського району Івано-Франківсь кої області, організовуються прощі. Чудотворна ікона знаходиться на Горньому місці і не виймається. Тому прийняти від Неї благословення є багато бажаючих. Для того, щоб не стояти в черзі настоятель о. Василь приймає замовлення і встановлює почерговість на удобний прочанам час. Телефон мобільний 066 734-37-62
До Ченстоховсько-Г віздецької чудотворної ікони, Пресвятої Богородиці,що у селищі Гвіздець, Коломийського району Івано-Франківсь кої області, організовуються прощі. Чудотворна ікона знаходиться на Горньому місці і не виймається. Тому прийняти від Неї благословення є багато бажаючих. Для того, щоб не стояти в черзі настоятель о. Василь приймає замовлення і встановлює почерговість на удобний прочанам час. Телефон мобільний 066 734-37-62
Логін:
О. Василь
E-mail:
wow21@rambler.ru
2012-04-10 21:21:03
У ГВІЗДЦІ ВИЯВЛЕНО ЧУДОТВОРНУ ІКОНУ
2:04:18
в україну чудотворна ікона була принесена з великими почестями засновником міста Львів галицько-волинським князем Левом Даниловичем і віддана до Бельзького замку під опіку православного духовенства. Внаслідок завоювання Західної України поляками чудотворна ікона дісталася польському правителю князю Владиславу Опольському. Якось татари, увірвавшись на землі Русі, оточили замок Бельз. Уповаючи на допомогу Божої Матері, князь Владислав виніс святиню з церкви і поставив на міську стіну. Пробитий ворожою стрілою чудотворний образ назавжди зберіг сліди витікаючої крові.
Заступниця небесна в сновидінні наказала князю перенести чудотворну ікону на Ясну Гору Ченстоховську. В 1352 р. тут було засновано монастир, і князь Владислав Опольський переніс туди ікону. Її було короновано та названо Польською Королевою.
У православній церкві селища Гвіздець чудом збереглася правдива копія Ченстоховської ікони Божої Матері. Образ намальовано одразу після її прославлення в Ченстохові та з тією короною, в якій вона прославилася до коронування.
Яким чином впродовж століть зберегли цю ікону у Гвіздці, хто її переховував і рятував від татаро-монгольських орд, як вона уціліла, відомо хіба тільки одному Богові. В часи польсько-радянські ця ікона була надійно захована під інший образ, на горньому місці, ось тому їй судилося заново явитися православним та всім віруючим Галичини для спасіння в особливий спосіб.
Виявлено цей чудотворний Богородичний образ було дуже дивним чином. Як відомо, усі закриті безбожною владою церкви почали відкривати після святкування тисячоліття хрещення Київської Русі 1988 р. Гвіздецьку православну церкву відкрили однією з останніх на Коломийщині наприкінці 1989 року. Перед її освяченням парафіяни приводили церковцю в належний стан, мили, протирали ікони, прикрашали стіни. Очевидно, на щастя, хтось з віруючих, необережно протираючи ікону на горньому місці, зрушив її і вона піднялась догори, а за нею відкрилася інша ікона, якої ніхто до того не бачив. Спочатку це було дивом, але особливо на цю ікону уваги ніхто не звертав. Перш за все, вона була дуже темною, тому майже неможливо було розглядіти її лик. З приходом на цю парафію в 1990 році я одразу звернув увагу на цю ікону, бо виглядала вона якось дуже по-особливому. Найперше, проходячи попід нею, я відчував якийсь незрозумілий трепет і особливу благодать Божу. Тепер немає сумніву, що це копія чудотворної ікони Божої Матері, котра прославилася в Ченстохові.
Очевидно, що копію цієї чудотворної ікони, що знаходиться у гвіздецькій церкві, зроблено зразу після її прославлення, тобто до 6 січня 1635 р., «до владиславського коронування». Культ ікони після її прославлення був настільки великим, що древні, багаті церкви мали за честь володіти нею в своїй громаді.
Мною перегорнуто багато сторінок з історичних джерел щодо цієї чудотворної ікони. Зрештою виявилось, що це справді одна з копій тих 70 ікон, писаних святим апостолом і євангелісто
2:04:18
в україну чудотворна ікона була принесена з великими почестями засновником міста Львів галицько-волинським князем Левом Даниловичем і віддана до Бельзького замку під опіку православного духовенства. Внаслідок завоювання Західної України поляками чудотворна ікона дісталася польському правителю князю Владиславу Опольському. Якось татари, увірвавшись на землі Русі, оточили замок Бельз. Уповаючи на допомогу Божої Матері, князь Владислав виніс святиню з церкви і поставив на міську стіну. Пробитий ворожою стрілою чудотворний образ назавжди зберіг сліди витікаючої крові.
Заступниця небесна в сновидінні наказала князю перенести чудотворну ікону на Ясну Гору Ченстоховську. В 1352 р. тут було засновано монастир, і князь Владислав Опольський переніс туди ікону. Її було короновано та названо Польською Королевою.
У православній церкві селища Гвіздець чудом збереглася правдива копія Ченстоховської ікони Божої Матері. Образ намальовано одразу після її прославлення в Ченстохові та з тією короною, в якій вона прославилася до коронування.
Яким чином впродовж століть зберегли цю ікону у Гвіздці, хто її переховував і рятував від татаро-монгольських орд, як вона уціліла, відомо хіба тільки одному Богові. В часи польсько-радянські ця ікона була надійно захована під інший образ, на горньому місці, ось тому їй судилося заново явитися православним та всім віруючим Галичини для спасіння в особливий спосіб.
Виявлено цей чудотворний Богородичний образ було дуже дивним чином. Як відомо, усі закриті безбожною владою церкви почали відкривати після святкування тисячоліття хрещення Київської Русі 1988 р. Гвіздецьку православну церкву відкрили однією з останніх на Коломийщині наприкінці 1989 року. Перед її освяченням парафіяни приводили церковцю в належний стан, мили, протирали ікони, прикрашали стіни. Очевидно, на щастя, хтось з віруючих, необережно протираючи ікону на горньому місці, зрушив її і вона піднялась догори, а за нею відкрилася інша ікона, якої ніхто до того не бачив. Спочатку це було дивом, але особливо на цю ікону уваги ніхто не звертав. Перш за все, вона була дуже темною, тому майже неможливо було розглядіти її лик. З приходом на цю парафію в 1990 році я одразу звернув увагу на цю ікону, бо виглядала вона якось дуже по-особливому. Найперше, проходячи попід нею, я відчував якийсь незрозумілий трепет і особливу благодать Божу. Тепер немає сумніву, що це копія чудотворної ікони Божої Матері, котра прославилася в Ченстохові.
Очевидно, що копію цієї чудотворної ікони, що знаходиться у гвіздецькій церкві, зроблено зразу після її прославлення, тобто до 6 січня 1635 р., «до владиславського коронування». Культ ікони після її прославлення був настільки великим, що древні, багаті церкви мали за честь володіти нею в своїй громаді.
Мною перегорнуто багато сторінок з історичних джерел щодо цієї чудотворної ікони. Зрештою виявилось, що це справді одна з копій тих 70 ікон, писаних святим апостолом і євангелісто
Логін:
E-Mail:
Design by Konung 2005 - 2023