Ой вийду я, ой вийду я на гору, на високу кремінну,
Як спогляну, як спогляну в долину, на червону калину.
Ка калині, на калині соловій, защебечи ти мені.
Соловею, соловею маленький, в тебе голос тоненький.
Защебечи, защебечи ти мені, бо я в чужій стороні.
Бо я в чужій, бо я в чужій стороні, нема роду при мені.
Нема роду, нема роду, родини, ні жадної дівчини.
Ой найму си, ой найму с підводу, тай поїду до роду.
Ой найму си, ой найму с форшпана, тай поїду до села.
Як приїхав, як приїхав до села, стало єму весело.
Як увійшов, як увійшов до хати, стала мати плакати.
Не плач, мати, не плач, мати, не ридай, чорні очи не збавляй.
Тоді, мати, тоді, мати, заплачиш, як на коню ня побачиш.
Як на коню, як на коню воронім, на сідельці червонім.