На першого мая, у четвер раненько
  Збирається Василь на віче скоренько.
Ой чи ж ти, Васильку, роботи не маєш
Що ти сі, Вісильку, на віче збираєш.
  Я роботу маю, і буду робити,
  Лишень йду на віче хоч сі подивити.
На першого мая, сталасі новина
Убили шандари Пташевича сина.
  Як вони убили, на ринку лишили,
  Біленьков фостинков личенько накрили.
Нама кому дати до батенька знати
Щоб батько приїхав сина забирати.
  Як приїхав батько чорними конями
  Заплакала мати дрібними сльозами.
Їдут, вони їдут, кінь головку клонит,
За ним його мати білі ручки ломит.
  Привезли додому, поклали на лаву,
  Зачєли скигати сорочку криваву.
Як мати це уздріла, впала, тай умліла,
Що своєго сина кривавого вздріла.
  Ой, чи ж ти, Василю, не мав відки жити,
  Що ти йдеш, Васильку, в сиру землю гнити.