Ой у поли(і), у поли(і), де літають два соколи.
Там моя дівчина з чорними очима яру пшениченьку поле.
Ой поле ж вона поле, на ту гору споглядає.
Ти дівчино "ку-ку" подай мені руку, бо я тебе вірно кохаю.
Ой рада ж би я рада, тобі ручку подати,
Коли ж лежить нелюб на правій рученьці, боюсь го ся скорняти.
Ти дівчинонько люба, ти відсунься від нелюба.
Бо я стрілю з дуба, тай уб'ю нелюба, як сивого голуба.
Ой чи вцілиш, чи не вцілиш, шуму крику наробиш.
Сідлай, хлопче, коня виїжджай із двору ти не мій, а я не твоя.
Милий коня осідлає, тай до него примовляє.
Худко, коню, худко, до Дунаю прудко, бо тонути гадаю.
Як приїхав до Дуна., тай до рибки примовляю.
Прийми рибко тіло, а ти Боже душу, бо загинути мушу.
Ой загину, загину, тай за яку причину?
За ясненьке личко, за чорнії брови, за зрадливу дівчину.