Гвіздець - селище міського типу, центр селищної ради. Розташований на правому березі річки Чорнява - притоки Пруту, за 20 км. від районного центру м. Коломия, 22 км. - Городенка.
   Час заснування селища Гвіздець невідомий, але аналіз історичних джерел вказує, що поселення на місці сучасного селища існувало ще в XIII-XIV ст. В письмових документах XIV ст. про Гвіздець говориться вже як про значний населенний пункт.
   В 1416 році володарем с. Гвіздець став Васко Пептукович.
   Стефан Томашевський в книзі "Матеріали до історії Галичини" наводить дані про те, що 28 серпня 1648 року в містечку Гвіздець, Ян Теодорик Потоцький написав до шляхти галицької землі Універсал, яким закликав їх збиратися проти селян - бунтівників.
   В XVI столітті Гвіздець належав Бучацьким, потім Потоцьким і Пузинам.    На початку XVIII століття князь Козельський Міхал (Михайло) Пузина (помер в 1724 році), писар великий Литовський виїхав в Польщу. Тут він одружився на Софії Потоцькій і в 1715 році з дозволу Львівського єпископа Яна Скарбка заснував у Гвіздці дерев'яну резиденцію-кляштор бернардинів.

Герб князя Козельського, великого писаря Литовського
Міхала Пузини
   В 1730 році, після того, як згорів дерев'яний костел, удова Міхала Пузини Софія розпочала будівництво мурованого костелу
   Династія князів Пузинів володарювала в Гвіздці до початку Другої світової війни.

Палац князя Пузини.Початок ХХ ст.

   Євреї в Гвіздці вперше згадуються в історичних документах 1635 року. Вважається, що перша синагога була побудована в Гвіздці між 1635 - 1650 роками. Вже в 1712 році в Гвіздці податки платило 40 сімей євреїв. Влітку 1731 року євреї Гвіздця закінчили реконструкцію дерев'яної синагоги.

Дерев'яна синагога	Вхід в Молитовний зал
Східний фасад Гвіздецької синагоги	Стінні картини

   Головним завданням цієї реконструкції була переконфігурація стелі молитовного залу. Низьку стелю було перероблено в високий дерев'яний купол з вигином. Цей купол був, очевидно першим в синагогах області. Інтер'єр реконструйованої синагоги був покритий складними картинами, які відображали єврейські написи і велику кількість міфологічних і реальних тварин на рослинному фоні.

Купол Гвіздецької синагоги	В Молитовному залі

   В 1765 році Гвіздець був в основному єврейським містечком. Єврейське населення складало 541 чоловік, що складало приблизно 60% населення.
   Нема ніяких даних про антисемітські настрої в Гвіздці. Думається, що ці настрої гасились владою сім'і Пузинів, яка була патроном як костелу з кляштором Бернардинів, так і синагоги.
   В 1855 році в центрі Гвіздця греко-католики побудували церкву Іллі. Років через тридцять її перенесли на околицю містечка. По перепису населення 1931 року в Гвіздці проживало 615 душ греко-католиків.
   В даний час в приміщенні хазяйнує православна церква.детальніше

План Гвіздця. 1. Костел Бернардинів. 2. Синагога. 3. Церква Святого Іллі. 4. Ратуша.

   Після приєднання Галичини до Австрійської імперії, за розпорядженням влади, 1785 року Гвіздець повторно отримав статус містечка.

Єврейська вулиця	Міська площа

   Наприкінці 90-х років XIX століття австрійці проклали через Гвіздець залізну дорогу і побудували залізнодорожну станцію Гвіздець, водокачку.

Залізнодорожна станція
Гвіздець(кінець ХІХ ст.).
   Це сприяло посиленню товарно-грошових відносин. Гвіздець став значним торговельно-ремісничим містечком. Тут систематично проводились ярмарки, на які з'їжджалися купці з Прикарпаття, Поділля, Буковини. На початку ХХ століття містечка ярмаркувало 28 січня, 28 березня, 26 липня, 4 жовтня і що п'ятниці. Наслідком цього стало значне збільшення єврейського населення, яке й займалося торгівлею.

Будинок Гельберта.
   Це й спричинило до трагедіі. Під час німецько-фашистської окупаціі в Гвіздці знаходилось єврейське гетто. За роки війни було спалено 329 будинків, загинуло 3633 мирних жителів - переважно євреїв.
   В 1801 році в Гвіздці відкрили тривіальну (двомовну) народну школу.
   В 1908 році о. Богун з Коломиї відкрив у Гвіздці приватну українську школу. В цьому ж році власті відкрили однокласну народну школу. Перша однокласна приватна школа ім.Маркіяна Шашкевича українською мовою навчання була створена у Гвіздці 29 серпня 1908 року. Цього ж дня між отцем Деканом Константином Цісиком із Винограда і випускником семінарії Осипом Яворським була складена умова, за якою Осип Яворський зобов'язувався вести приватну школу, на підставі існуючих в той час планів та інструкцій, і за свою роботу буде одержувати щомісяця 50 ринських, а також займатиме квартиру з одної кімнати і кухні.

Школа.
   В 1911 році в містечку було відкрито читальню і громадську бібліотеку. В 1912 році в Гвіздці вже діяла п'ятикласна школа з польською мовою навчання. Напередодні першої світової війни в Гвіздці працювало дві лікарні і приватна аптека.
   Величезні людські та матеріальні втрати принесла Гвіздцю перша світова війна. Біля селища відбувалися жорстокі бої, було спалено і зруйновано більшу частину будівель. Багато людей було вбито. Кількість населення значно скоротилася.

Вид Гвіздця в період І світової війни.
   В палаці князя Пузини знаходився австрійський госпіталь.
Госпіталь.
   В госпіталі лікувались також і російські полонені солдати.
Полонені російські солдати
на перев'язці.
   15 січня 1919 року за бажанням шкільного комітету в Гвіздці Повітовий шкільний комісаріат перейменував однокласну приватну школу ім.Маркіяна Шашкевича на чотирикласну школу ім.Маркіяна Шашкевича. З цього часу школа перейшла на повне державне утримання. Управителем школи призначено Осипа Яворського.
   17 вересня 1939 року в Гвіздець прийшла Радянська влада. Гвіздець став районним центром. Того ж року в Гвіздці була відкрита неповна середня школа, яка через рік стала середньою.
   Станом на 01.01.1940 р. в Гвіздці працювала одна школа підвищеного типу для дорослих, в якій навчалося в двох п'ятих класах 84 учні, двох шостих класах 80 учнів. Крім того, на цей час в Гвіздці існувала платна школа по ліквідації неграмотних і малограмотних, а саме:

	н/п	м/п
шкіл платної мережі	1	1
в них груп	2	2
в них учнів	64	52
учителів	2	2
місячний фонд зарплати	173	173

   Станом на 20 січня 1940 року в Гвіздецькому районі було 26 шкіл, в яких навчалося 4599 учнів:

Українською мовою навчання	21 школа	4047 учнів
Польською мовою навчання	4 школи	254 учні
Єврейською мовою навчання	1 школа	263 учні

   Вперше Гвіздецькі жителі здобули право на безплатну медичну допомогу. До їх послуг було відкрито лікарню, поліклініку, жіночу та дитячу консультації...
   2 липня 1941 року о 16.00 Гвіздець було окуповано фашистською Німеччиною. Окупація продовжувалась до 17.00 27 березня 1944 року. За роки окупації загинуло 3633 чоловіка, 359 чоловік вивезено на роботу в Німеччину, спалено 359 будинків. Відкидаючи і знищуючи розрізнені групи 41 і 42 піхотних полків 7 піхотної дивізії угорців, радянські війська І гвардійської танкової бригади в кількості 7 танків Т-34 27 березня 1944 р. звільнили Гвіздець і навколишні села. На залізничній станції було захоплено 3 німецьких ешелони з пальним і воєнним майном. В районі селища, не чинячи опору, здалось в полон понад 200 угорських солдатів і офіцерів на чолі з підполковником. З 24 квітня 1944 року в приміщенні школи відкрито госпіталь.
   У вересні 1944 року розпочалося навчання в Гвіздецькій середній школі. В цей же час проведено велику роботу по ліквідації неписьменності і малописьменності.
   В 1950 році в районі було відкрито школу робітничої молоді, в 1960 році допоміжну школу-інтернат, для якої в 1968 році збудовано нове типове приміщення з актовим та спортивним залом.
   В 1940 році в Гвіздці була організована МТС. Зразу після визволення селища, в червні 1944 р. МТС відновила свою роботу. В перший рік своєї діяльності в розпорядженні МТС було 3 трактори, автомашина та деяка інша сільськогосподарська техніка. В 1952 році в розпорядженні МТС нараховувалось 79 тракторів, 29 автомашин, 16 зернових комбайнів і інше. В післявоєнні роки МТС побудувала склад мінеральних добрив, електростанцію, базу аміачної води, майстерню. В 1963 році МТС перетворено у відділення "Сільгосптехніка".
   В 1958 році в Гвіздці побудовано цегельний завод.
   В 1944 році відкрито кінотеатр, а в 1951 році побудовано Будинок культури. В 1945 році в Гвіздці відкрита бібліотека з читальним залом.
   У центрі селища споруджено меморіал - пам'ять про радянських воїнів, які віддали своє життя, визволяючи від фашистів Гвіздець і навколишні села.

Меморіал полеглих героїв.